top of page
                     Щоб уникнути потрапляння дитини у пастку соцмереж і захистити від їхнього                                                       негативного впливу, психологи дають такі поради:

1. Передусім батьки зобов'язані цікавитися життям своїх дітей: чим займаються, як почуваються, що їх турбує, які емоційні переживання вони проходять. А головне - щиро їх любити і усіляко цю любов проявляти до дітей. Адже саме через байдужість батьків, обмаль спілкування з ними їхні нащадки почуваються непотрібними, зайвими у сім'ї, а тому шукають це спілкування і розуміння в соцмережах (колись цю роль виконувала вулиця).

2. Потрібно організувати довірливі стосунки з дитиною. Коли вона отримає свій перший гаджет чи інший мобільний пристрій, одразу домовитися з нею про основні правила щодо користування ними. Наприклад, що саме вона може робити в інтернеті; на які сайти можна чи не можна заходити; які дописи та новини поширювати; кого з незнайомців може приєднувати до друзів, оскільки це може бути небезпечно і т. д. А батьки мають погоджувати з дітьми, які фотографії дітей та інформацію про них можуть викладати в соцмережі без їхнього дозволу.

3. Батьки мають дізнаватися, на які сайти заходять їхні діти, чим цікавляться (форуми, соцмережі, ігри, фільми), чому просиджують годинами в інтернеті. Які взагалі їхні життєві інтереси. І, за можливості, обмежувати час перебування в інтернеті та блокувати доступ до небезпечних сайтів.

4. Також батьки зобов'язані навчати дитину розвивати критичне мислення щодо інтернетної інформації: розповідати про те, що не вся інформація правдива, що деяка може бути не лише фейковою, а й нести небезпеку для життя, для фізичного й психічного здоров'я.

5. Не карати дитину за інтерес до підозрілих сайтів та ігор, адже вона ще у віці, коли цікавить усе нове, незвідане, а спокійно, з любов'ю пояснювати, до чого може призвести така цікавість.

6. З більш дорослими дітьми-підлітками приділяти увагу їхнім переживанням і невимушено обговорювати їх. Наголошувати дитині, що переживають за неї і люблять, намагатися підтримувати у всіх починаннях, терпляче давати мудрі поради, навіть якщо дитина їх відштовхує. Тобто налагоджувати такі душевні містки, які допоможуть побудувати довіру між батьками і дітьми.

7. Аби витягти дітей із соцмереж, психологи радять оформлювати їх онлайн-час, тобто подбати, щоб у дитини були додаткові заняття, прогулянки, відвідування музеїв чи бібліотек, інтерактивні ігри та читання книг. А щоб інтернет не замінив дитині увесь білий світ, у батьків з нею мають бути спільні ігри, спільні перегляди фільмів чи телепередач, спільні прогулянки та, за можливості, спільні відвідування спортивних чи мистецьких заходів та гуртків тощо.

                                     "Дитина під час війни - чим зайняти"

          Постійні звуки сирени, безкінечні збирання в укриття, постріли, шум і паніка дорослих - руйнує психіку дитини. Згодом діти або привикають до такого ритму , або навпаки загострюється відчуття тривоги чи страху. Але ми можемо допомагати дитині відволікаючи її творчістю, іграми, казками ...

Пропоную Арт-терапевтичний вірш-техніка для зниження тривоги чи зменшення страху

Ми з тобою зараз уявимо швиденько

В руках красиву кульку пухнасту і м'якеньку

Зі мною поділися що більше довподоби

Зелена чи рожева, чи може кольорова?

В руках ця наша кулька чарівну силу має

З серденька всі тривоги і страхи забирає

Якщо боїшся, друже, в руках зжимай її

Із кулькою стискаються усі страхи твої.

Коли ми розжимаємо малесенькі долоні

Ми бачим страх дрібне-е-есенький у нашому полоні

Ти нахились тихесенько й подуй в цю горошину

І прошепчи гарнесенько слова такі-і-і красиві.

І кожне слово лагідне наповне кульку нашу

І сміхом, щастям, ласками - тепер вона на-а-айкраща

Своїми оченятами вона тобі моргає

У гру чудову гратися до себе закликає

Шепчи на вухо кульці якесь веселе слово

З тобою в "крокодила" зіграємо чудово

Дивись і настрій в кожного тепер повеселів

Ми з кулькою пухнастою дякуєм тобі.

Після віршика можна грати "Крокодила" на веселі слова чи на слова що приносять спокій, радість, щастя, задоволення. Добре коли в дитини також є якась справжня м'яка кулька чи дві - можна пограти у кінезіологічні ігри чи просто постискати кульки зігравши в гру "Хто непереможний і дужий".

275182598_1091919524722118_7805078143706838971_n.jpg
изображение_viber_2023-02-17_10-21-47-055.jpg
изображение_viber_2023-02-17_10-22-04-774.jpg
изображение_viber_2023-02-17_10-22-30-987.jpg
изображение_viber_2023-02-17_10-30-05-734.jpg
изображение_viber_2023-02-17_10-24-38-823.jpg
изображение_viber_2023-02-17_10-30-27-246.jpg
изображение_viber_2023-02-17_10-38-00-375.jpg
изображение_viber_2023-02-17_10-37-28-889.jpg
                                                         БЕЗПЕКА ДІТЕЙ НАВЕСНІ
За статистикою, літні та весняні місяці - самі "врожайні" на дитячі травми, а неділя, традиційний час сімейних вилазок в парки та інші людні місця, - найпідступніший день. Як подбати про безпеку маляти, не позбавляючи його міських радощів? Техніка безпеки дітей навесні на вулиці повинна бути на вищому рівні, і це повинні пам'ятати всі батьки.

Ранньою весною слід пам’ятати про головні правила безпечної поведінки на танучих водоймищах, при ожеледиці, але й особливо увагу слід привернути на танучі бурульки.

Внаслідок температурних перепадів, на дахах будівель, виступаючих архітектурних частинах будинків та на великих деревах масово утворюються крижані бурульки. Падаючи, вони можуть травмувати перехожих. Падіння снігу чи льоду з даху може привести не тільки до сильного удару або струсу мозку, але і до смерті. Для того, щоб не потрапити в біду та уникнути травмування, треба дотримуватись основних правил безпеки, а саме:

проходячи повз будинки чи біля високих дерев, необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів;

не ходити під дахом будівель, а також під балконами;

не слід заходити за межі встановлених огорож;

якщо ви самостійно збиваєте навислі бурульки з вікон верхніх поверхів – бережіться випадання з вікон.

Від бурульок і льоду страждають не тільки люди, але і матеріальні цінності. Тож, власникам автотранспорту, не слід припарковувати свої машини біля будинків.

Настала весна, і батьки з дітьми вирушають на прогулянки, щоб подихати повітрям і відпочити від зимових морозів. Стає людно, машини та мотоцикли , що стояли на зимових парковках, виїжджають з дворів . З'являються велосипедисти та спортсмени,які надягають ролики і встають на скейти , та й ваш власний малюк вже зовсім не хоче сидіти на місці , йому потрібно бігати , стрибати і лазити. Як уберегти його в цей час , не позбавляючи активної радості?

Почніть з правильної підготовки до вулиці. Виберіть одежу по сезону, вона повинна бути світлою, щоб не нагріватися на сонці, гигроскопичной, щоб випаровувати піт, тобто не треба перекутивать дитину (випадковий вітерець не так страшний одягненому по сезону дитяті, як спітнілому під купою светрів). Бажано, щоб одяг був і з яскравою помітною деталлю, щоб легко знайти малюка в натовпі. Покладіть в кишені бирки з номером телефону, на випадок, якщо малюк загубиться.

Не обмежуйте руху дититини: його одяг має бути настільки зручним, щоб він без зусиль міг за бажання нахилитися, присісти або побродити по снігу, що тане.

Уникайте шнурків , поясів , стрічок та інших прикрас , які можуть послужити джерелом травми. Крім того, що через розв'язаний шнурок можна просто спіткнутися , вільно звисаючі деталі одягу можуть заплутатися в рухомих деталях гойдалок , каруселей, атракціонів , зачепитися за що-небудь при спуску з гірки.

Головний убір дитини повинен бути порожнистим, а не щільно прилеглим, інакше дитина буде перегріватися, так само він не повинен закривати огляд .

Не відвідуйте з малюком багатолюдні заходи, які проходят в закритих приміщеннях. Краще вирушайте на свіже повітря на довгу прогулянку - це піде на користь як маляті, так і всій сім'ї.

Звивисті лісові доріжки зі стирчатим корінням вимагають від дитини іншої координації, ніж звичний асфальт. Тому в перші хвилини після переходу з одного "покриття" на інше, страхуйте дитину.

Не забороняйте дитині лазити по деревах. Мало хто з дітей долає цю спокусу, а тому велика ймовірність , що дитина зробить це у вашу відсутність. Навчіть його вибирати ті дерева , які найбільш безпечні для лазіння. Вони повинні мати міцні нижні гілки , бажано сланкі по землі , а навколо дерева не повинно бути в небезпечній близькості виступаючих твердих предметів , каменів і асфальтового покриття.

Чужі велосипеди і самокати, не підходять за розміром, - джерело підвищеної небезпеки.

Хоча листя на деревах ще не розпустилося і трава тільки починає пробиватися з-під землі, кліщі вже прокинулись, тому будьте дуже уважними, вирушаючи на прогулянки.

Після довгої зими так хочеться погрітися на сонечку. Але будьте уважні - весняне сонечко може показати бути небезпечним. Чим тепліше стає, тим більше думайте про захист очей і шкіри малюка- користуйтеся спеціальними засобами з високим рівнем фільтрів ультрафіолетових променів і при необхідності надівайте дитині сонячні окуляри та шапочку козирком.

Стежте за режимом дня - якщо дитина не буде перевтомлюватися, захисні сили організму легко впораються з випадковими інфекціями.Обов'язково провітрюйте приміщення. Це не лише поліпшить якість повітря в будинку, але й послужить гарною профілактикою інфекційних хвороб.

Регулярне, правильне і багате вітамінами харчування - один з головних помічників імунітету і джерело настільки необхідною весною енергії. Можна також пройти курс дитячих вітамінних комплексів.

Не зайвими будуть і продукти з лакто- і біфідобактеріямі, які відповідають за здорову флору кишечника. Корисні бактерії, які там водяться, також допомагають підтримати імунітет і впоратися з хворобами.

Після прогулянки обов'язково мийте руки з милом!Цеубережеорганізмвід багатьох шкідливих бактерій, які мешкають в землі, на поручнях в громадському транспорті, на двірних ручках і іншихмісцях.
                                       «Адаптація дітей раннього віку до перебування в ЗДО»

Настає той час в житті кожної дитини, коли вона переступає поріг дитячого садка.

Коли краще віддавати дитину в дитячий садок?

Відповідь на це вічне питання криється не у віці. Готовність до садка — поняття багатопланове, а не просто набір років, навичок і умінь. Для успішної адаптації дитина повинна досягти певної стадії розвитку: фізичного, розумового і соціального. Більшість дітей вступають до дитячого садка чи ясел у віці від 1,5 до З років. Однак, з деяких причин буває, що дитина починає відвідувати садок у віці 5—5,5 років. У будь-якому віці — це різка зміна звичного способу життя, початок нового періоду. Далеко не всі діти легко сприймають цю зміну. Навіть для найспокійніших, урівноважених, здорових дітей період адаптації до нових умов викликає значні труднощі, не кажучи вже про більш слабких та непристосованих дітей. Якщо період адаптації затягнувся – звертайтесь до практичного психолога дитячого садочку.

Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садка?

1. На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт.

2. Маля здатне кілька годин на день проводити без мами.

3. Дитина розбірливо може виразити свої потреби словами.

4. Малюк уже досить спритний, вміє самостійно їсти (і пережовувати!), миє руки й умивається, вдягає і знімає із себе основні предмети одягу.

5. До кінця раннього віку в дитини з'являється прагнення до самостійності, її інтереси переміщаються від світу предметів до світу спілкування з дорослими.

Дитина переживає труднощі адаптаційного періоду, ступінь виразності яких пов'язують:

· і з попередніми умовами виховання, під впливом яких формується поведінкова реакція;

· і зі своєрідністю міжособистісних взаємин дорослих і дітей, з рівнем прихильності дитини до матері;

· і з організацією навчально-виховного процесу в дошкільній установі, соціальними умовами;

· і з індивідуальними особливостями: віковими, психологічними психофізіологічними, нейрофізіологічними, психогенетичними.

Прихід до дитячого садка — перший серйозний етап соціального життя дитини. До цього вона спілкувалася тільки з членами родини, сусідами або з тими, кого дорослі запрошували додому. Практика свідчить, що цілеспрямована підготовка дітей до дошкільного закладу допомагає попередити виникнення труднощів адаптації.

Адаптація – це пристосування організму до нової ситуації, а для дитини дитячий садок, поза сумнівом, є новим, ще невідомим простором, із новим оточенням і стосунками. Адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному. Адаптація – активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування й діяльності.

Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, деякі – виявляють негативізм, небажання йти в групу, відхиляють усі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.

Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими.

Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць.виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.

Виокремлюють такі ступені адаптації:

· Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація;

· Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень;

· Важкий (триває від 2 місяців і більше) – патологічна адаптація.

Виходячи з цього, виокремлюють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група – ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе.

Друга група – малюки, котрі адаптуються повільніше і важче. Поведінка нестала. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням. Малятам бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Діти малоініціативні, менш самостіні, дещо можуть робити самі але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються криком, погрозами або збільшенням вимог.

Третя група – діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони зазвичай несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (чи навпаки – зайвої поступливості) з боку дорослих, що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його та інших дітей. Сон і апетит погані або зовсім відсутні. Діти часто хворіють, що ще більше вповільнює звикання до нового оточення й до нових вимог.

Рекомендації для батьків:

Щоб процес адаптації не затягувався, необхідно:

· Давати позитивні настановлення, підтримувати бажання дитини йти в садок;

· Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає;

· У перші дні – короткочасне перебування у групі – 1-2 години;

· Наблизити домашній режим до садкового;

· Утримуватися від шумних масових вистав, або зменшити емоційне навантаження;

· Навчати навичок самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок).

Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім’ї та дитсадка. Правильна поведінка рідних у період адаптації дуже важлива, педагоги повинні надати рекомендації батькам:

· Дитині потрібно говорити, що вона вже доросла;

· Не залишати дитину на цілий день у групі;

· Гуляти на майданчику після відвідування садка;

· Давати із собою улюблені іграшки;

· Повідомляти вихователя про особливі звички дитини;

· Придумати ритуал «прощання» й обіграти його вдома;

· Зустрічати дитину з посмішкою;

· Розповідати якомога більше позитивного про садок;

· Підтримувати самостійність дитини вдома.

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ, ЯКІ ВІДДАЮТЬ ДИТИНУ ДО ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Готуючись до відвідування дитячого садка, докладно розкажіть дитині, як удень вона буде перебувати в дитсадку, а ввечері ви бу­дете її забирати і вдома разом займатися цікавими справами.

Ідучи будь-куди, завжди розповідайте малюкові про те, що буде, коли ви повернетесь, щоб у нього була впевненість у тому, що він потрібен батькам!

Навчайте дитину всіх необхідних навичок самообслуговування та взаємодії.

Обираючи дитячий садок, звертайте увагу на вихователів, по­думайте про те, чи хотілось би вам щодня перебувати поряд з ними. Якщо відповідь «так», впевнено
                             Консультація для батьків: “Гаджети в житті дитини – за і проти”
      З одного боку, сучасні технології допомагають дітям розвивати увагу, дрібну моторику, сприяють їх інтелектуальному розвитку. З іншого – вони нерідко забирають багато часу, якого, в результаті, не вистачає на активні заняття і розваги. Давайте розберемося, наскільки корисні, і чим шкідливі гаджети для дитини.
Що кажуть лікарі?
Говорячи про шкоду і користь, фахівці відзначають, що гаджети дійсно можуть нашкодити і фізичному, і психологічному здоров’ю дитини, якщо ними зловживати. Однак їх правильне і дозоване за часом використання здатне принести відчутну користь.
Спробуємо розглянути всі аргументи «за» і «проти», але спочатку звернемося до рекомендацій лікарів. Вони вважають, що «золота середина» – це перебування дитини у монітора (комп’ютера, планшета або смартфона) з такою тривалістю:
Діти 4-5 років – не більше 15 хвилин;
6 років – 20 хвилин;
7-9 років – 30 хвилин;
10-12 років – 40 хвилин;
13-14 років – 50 хвилин.
Якщо складається так, що заняття передбачає більш тривале перебування перед монітором, необхідно робити хоча б 10-хвилинні перерви. Ці цифри можуть здатися досить суворими. Але, на думку фахівців, навіть доросла людина не повинна працювати за комп’ютером безперервно більше години.
Аргументи «за»
    Гаджети– частина технічного прогресу. Комп’ютерні та інтернет-технології – така ж частина сучасної людини, як холодильник, метро, літак та інше. Їхнє призначення – допомагати працювати і відпочивати з комфортом. Чим раніше дитина навчиться користуватися цими благами цивілізації з користю для себе – тим краще. Отже нехай опановує новими навичками.
    Заповнюємо паузу з користю. Після появи комп’ютерів, планшетів, смартфонів батькам більше не потрібно ламати голову, чим зайняти дитину в черзі в поліклініці або під час тривалої поїздки. Немає потреби брати з собою пакет іграшок. Тепер можна просто увімкнути малюкові улюблений мультфільм або гру. Він не сумуватиме, цікаво проведе час, і не буде заважати оточуючим.
    Гаджети– розвиваючий інструмент. Різнокольорові пірамідки, кубики, пластилін, фарби, машинки, пупси та інші традиційні дитячі атрибути – це не просто іграшки, а засіб для фізичного, соціального та інтелектуального розвитку дитини. Також і гаджети. Коли малюк хаотично натискає на кнопки, він розвиває дрібну моторику і мимоволі запам’ятовує деякі букви і цифри. Коли розглядає картинки на екрані і вибирає мелодію – тренує зорове і слухове сприйняття. Важливо спрямувати дії малюка в потрібне русло. Існує безліч електронних ігор, які розширюють кругозір дитини і допомагають їй освоїти різні навички. На роль однієї з таких ігор підійде і найпростіший графічний редактор.
   Помічник у навчанні. Електронні пристрої здатні зберігати в собі цілу бібліотеку. Електронна книжка допомагає дитині отримувати нові знання так само, як і звичайна паперова. До того ж, не потрібно нести важку добірку книг з бібліотеки і назад. Досить завантажити цікаву книгу з інтернету. Батьки можуть привчити дитину до того, що інтернет – джерело корисної інформації, а не тільки джерело ігор.
    Завдяки гаджетам ми можемо віртуально відвідати музей, іншу країну, опинитися в іншому часі або у космосі, змоделювати ситуації, які діти не мають можливості побачити в повсякденному житті. Комп’ютерні розвивальні ігри чудово мотивують дітей до вивчення нового, наприклад іноземної мови.
Аргументи «проти»
   Проблеми зі здоров’ям. Технічний процес звільнив людей від багатьох фізичних навантажень. Актуальною проблемою людства стали гіподинамія та її наслідки для здоров’я (надмірна вага, серцево-судинні захворювання, слабкість м’язової системи).
   Недолік руху особливо небезпечний для зростаючого дитячого організму. Від тривалого сидіння на одному місці ( а саме цим загрожує захоплення гаджетами) порушується циркуляція крові в ногах, внутрішніх органах, включаючи головний мозок. Це погано позначається на розумових процесах, пам’яті, концентрації уваги.
    Якщо дитина віддає перевагу комп’ютерним іграм, а не рухливим, його м’язова система стає слабкою, порушується постава ( що веде до порушення функцій внутрішніх органів і систем), з’являються зайві кілограми.
    Крім того, дитячі очі відчувають колосальне навантаження, рано виникають проблеми із зором.
    Емоційна залежність. Якщо дитина проводить дуже багато вільного часу за комп’ютером, планшетом або смартфоном, у неї формується залежність від них. Поступово інші розваги стають нецікаві. А втративши улюбленого електронного пристроя, дитина починає нервувати і вередувати.
   Тривале споглядання екрана (впродовж  1 години для старших дошкільнят) призводить до перезбудження нервової системи, розвитку агресивності та інших розладів.
    Замінюють реальне спілкування. Проведення часу з гаджетом і віртуальне спілкування можуть заважати освоювати навички комунікації, встановленню повноцінних соціальних зв’язків. Замість того, щоб заводити реальних друзів і спілкуватися з ними вживу, деякі діти занадто серйозно сприймають героїв комп’ютерних ігор. Батькам варто стривожитися, якщо у дитини немає друзів, а в компанії дітей  він поводиться скуто.
    До того ж для повноцінного інтелектуального розвитку необхідна постійна сенсорна інтеграція з довкіллям, яку дорослі часто замінюють екранними засобами. Задоволення потреби в пізнанні, що виражається у зливі запитань, теж перекладають на комп’ютер і навіть замінюють мультфільмами вечірні задушевні бесіди, такі потрібні для встановлення психологічного контакту з малюком і відносин співробітництва.
    Слід узяти до уваги і те, що нереальні події на екрані спотворюють уявлення дитини про справжній світ, порушують формування навичок безпечної взаємодії з об’єктами (наприклад, малюк, який вивчав світ за планшетом, не здатний ухилитися від м’яча, адже на екрані м’яч, що летів прямо в нього, ніколи не вдарить).
    Перегляд навіть найдобрішого фільму дасть малюку користь лише тоді, коли поруч із ним буде мудрий дорослий, який пояснить, що відбувається і чому, обговорить з дитиною мотиви вчинків персонажів, їх наслідки, підведе до розуміння висновків.
    Віртуальний світ дуже привабливий, яскравий, динамічний. Протиставити йому можна лише красу, романтику, рух і дивовижні відкриття реального світу. Якщо батьки захоплені цікавими справами, люблять природу, спорт, музику, рукоділля, активний відпочинок, беруть дитину з собою в походи, разом майструють і променять радістю від цього, то їхні сини і доні розставлять пріоритети правильно, і екран ніколи не заполонить їх.
    Насправді, побічного ефекту від використання гаджетів уникнути нескладно. Батькам потрібно контролювати кількість часу, який діти витрачають на електронні ігри та перегляд мультфільмів. У дитини не буде залежності від них, якщо у неї є альтернативні інтереси ( гуртки, прогулянки, спорт).
    А ще не забувайте, що до певного віку головним прикладом для дитини є її батьки. Якщо мама з татом весь вільний час проводять в соціальних мережах, то не варто дивуватися, що гаджети асоціюються у дитини з чимось надзвичайно важливим і захоплюючим.
    Сучасна дитина значно відрізняється від своїх однолітків ХХ століття темпом розвитку, словниковим запасом, здібностями, проте це зовсім не говорить про те, що вона стала гіршою або кращою, вона просто стала іншою, і їй дуже потрібні любов і тепло дорослих.
                                           Правила, які допоможуть зменшити шкоду гаджетів
    Існує декілька простих правил, яких слід дотримуватися батькам і дітям, щоб зменшити як психологічну, так і фізичну шкоду гаджетів для дитини:
✓ За допомогою функції батьківського контролю. З її допомогою можна обмежити час використання гаджета або заблокувати доступ до певних сайтів і додатків. У цьому випадку функція заборони переноситься з батьків на гаджет, конфлікт не виникає.
✓ Дотримуйтесь балансу з реальними заняттями. Не забувайте про творчість, читання книг, рухливі ігри, прогулянки.
✓ Не замінюйте реальні гри їх віртуальними сурогатами. Гра на планшеті в шахи – не те ж саме, що шахова партія з другом, мамою чи батьком.
✓ Вивчіть самі і покажіть дитині корисні додатки. Нехай дитина дізнається, як вести записи, обробляти аудіо, відео і фотографії, читати електронні книги тощо. Почніть з тих додатків, які стосуються реальних інтересів дитини.
✓ Лікарі рекомендують робити гімнастику для очей. Вона не тільки корисна, але і може бути дуже цікава для дитини. Ось деякі вправи:
    Інтенсивно порухайте очима по горизонталі (направо – наліво) і по вертикалі (вгору – вниз).
    Плавно описуйте поглядом фігури: горизонтальну вісімку, вертикальну вісімку, літери.
    Зробіть кругові рухи відкритими очима. Спочатку рухайтеся за годинниковою стрілкою, потім – проти.
   Сильно зажмурте очі, а потім розслабте м’язи. Повторіть декілька разів.
   Не менше ста разів легко і швидко поморгайте очима.
   Підійдіть до вікна, уважно подивіться на близько розташований предмет, наприклад, на віконну раму, а потім вдалину, наприклад, на дерево.
   На вдиху подивіться у правий верхній кут (приблизно 45° відвертикалі) і, не затримуючись, поверніть очі в початкове положення. На наступному вдиху подивіться в нижній лівий кут і на виході поверніть очі в початкове положення. Повторіть вправу, подивившись спочатку в лівий верхній кут, потім – в правий нижній.
    Глибоко вдихаючи, подивіться на кінчик носа. Зробіть затримку дихання на декілька секунд і, видихаючи, поверніть очі в початкове положення. Потім просто закрийте очі на пару хвилин, спокійно і глибоко подихайте.
    
bottom of page